шкрябання — Словник української мови Грінченка

шкрябання — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
шкрябання — ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати 1 і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (П. Панч); * У порівн. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
шкрябання — шкря́бання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
шкрябання — -я, с. Дія за знач. шкрябати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
шкрябання — ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (Панч, О. Пархом., 1939, 66); *У порівн. Словник української мови в 11 томах