шкрябання

ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати і звуки, утворювані цією дією.

Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (Панч, О. Пархом., 1939, 66);

*У порівн. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (Фр., III, 1950, 147).

Значення в інших словниках

1. шкрябання — див. звучання; шум  Словник синонімів Вусика
2. шкрябання — ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати 1 і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (П. Панч); * У порівн. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. шкрябання — шкря́бання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. шкрябання — -я, с. Дія за знач. шкрябати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкрябання — Шкрябання, -ня с. Царапанье.  Словник української мови Грінченка