1. Словник української мови в 11 томах

шкрябання

ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати і звуки, утворювані цією дією.

Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (Панч, О. Пархом., 1939, 66);

*У порівн. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (Фр., III, 1950, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкрябання — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
  2. шкрябання — ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати 1 і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (П. Панч); * У порівн. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. шкрябання — шкря́бання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. шкрябання — -я, с. Дія за знач. шкрябати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкрябання — Шкрябання, -ня с. Царапанье. Словник української мови Грінченка