шкрябання
ШКРЯ́БАННЯ, я, с.
Дія за знач. шкря́бати 1 і звуки, утворювані цією дією.
Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (П. Панч);
* У порівн. Вічне нарікання [князя] на лакеїв, що сиділи тут же побіч нього, дразнило Івана, як шкрябання залізом по склі (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкрябання — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
- шкрябання — шкря́бання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шкрябання — -я, с. Дія за знач. шкрябати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкрябання — ШКРЯ́БАННЯ, я, с. Дія за знач. шкря́бати і звуки, утворювані цією дією. Прокинувся Пархоменко, почувши скрадливе шкрябання в двері (Панч, О. Пархом., 1939, 66); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- шкрябання — Шкрябання, -ня с. Царапанье. Словник української мови Грінченка