шкулити

Шкулити, -лю, -лиш

гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?

Значення в інших словниках

1. шкулити — див. бити  Словник синонімів Вусика
2. шкулити — ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого і без дод., діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. шкулити — шку́лити дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
4. шкулити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкулити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
6. шкулити — ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Янов., II, 1954, 211).  Словник української мови в 11 томах