Значення в інших словниках
-
шкулити —
ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого і без дод., діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
-
шкулити —
шку́лити дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
шкулити —
-лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
шкулити —
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
-
шкулити —
ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Янов., II, 1954, 211).
Словник української мови в 11 томах
-
шкулити —
Шкулити, -лю, -лиш гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить?
Словник української мови Грінченка