шкулити

Значення в інших словниках

1. шкулити — ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого і без дод., діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
2. шкулити — шку́лити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
3. шкулити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шкулити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
5. шкулити — ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Янов., II, 1954, 211). Словник української мови в 11 томах
6. шкулити — Шкулити, -лю, -лиш гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить? Словник української мови Грінченка