бити

I

вдарити, бабахати, бабахкати, байбарити, бамбурити, банити, батожити і батожити, батурити, бахати, бахкати, бичувати, боксувати, бузанити, буцати, буцкати, ватлати, витіпувати, вихрити, відшмагати, волочити (за чуба), вохрити, гамселити, гатити, гахкати, гвоздити, гепати, гехкати, гилити, голомшити, гріти, двигати, деркачувати, дзизкати, довбати, драти, дрючкувати, дубасити, дубцювати, дуксати, духопелити, каменувати, качалкувати, кібчити, кнутувати, колінчити, колошкати, колошматити, копати (ногою), кресати, куделити, кудлити, кудовчити, кудом'ячити, кулакувати, кулачити, лигнути, лискати, локшити, ломигати (бити ломакою), лупасити, лупити, лупцювати, лушпанити, лушпарити, лущити, ляскати, макогонити, маніжити, мантачити, молосувати, молотити, молотувати, мотлошити, мотолошити, м'яшкурити, настьобувати, нахльостувати, окладати, парити (різками), періщити, підгилювати, піжити, пірчити, побивати, пороти, потрошити, пужити, репіжити, ретязувати, розправлятися (з ким), садикати, сікти, смажити, смалити, смугувати, стусати, стусувати, стьобати, супонити, талапати, тарарахкати, тарахкати, телепкати, телехкати, тигипнути, тіпажити, тіпати, товкмачити, товкти, торохати, торохкати, тріскати, трощити, тузати, тузити, тузувати, тусати, тюжити, угріти, хвацкати, хвиськати, хвицати, хвицькати, хвоїти, хвоськати, хвоцькати, хворостинити, хворостити, хвощити, хлискати, хлиськати, хляпати, хльоскати, хльостати, хрестити, хряпати, хрьопати, чварахкати, чесати, чинбарити, чистити, чихвостити, човпти, чубарити, чубити, чустрити, чухрати, шарахати, шваркати, шкварити, шкулити, шмагати, шмалити, шморгати, шпарити, штирхати, шторхати, штурляти, штурхати, ямликувати

Фразеологічні синоніми: бити вербою (у Вербну неділю), бити в одну ціль; бити до живого тіла; бити з маху; бити з усього розмаху; бити мимо; бити навідлі; бити навідліг; бити на відмах; бити навідмаш; бити наодмаш; бити напевно; бити шибнем; бити, як гороховий сніп; бити, як кат Микиту; бити, як Сидорову козу; бити, як снопа; бити, як снопа в голодовку; брати в батоги; брати в нагаї; брати в обмолот; брати за барки; брати за петельки; вирівнювати ребра; вцідити з правої; гладити проти шерсті; гладити ребра; гладити спину; годувати бебехами; годувати буханцями; годувати лящами; годувати потиличниками; годувати штурханами (штурханцями); давати буханів; давати кия; давати по хряпах; давати почубеньків; давати пуду; давати субітки (школярам — заст.); давати тирси; давати ціпка; давати чубровки; давати щигля (щиглика); дерти за вуха; дерти за чуба; дерти лико; дерти шкуру; докладати воза (жарт.); змішувати з гряззю; кидати за очкур приску; кидати приску за пазуху; кресати кременем; наділяти запотиличниками; налітати шулікою; наминати боки; наминати чуба (чуприну); переганяти на гречку; переганяти на росу; піднімати руку (на когось); показувати, по чому ківш лиха; показувати, по чому лікоть кваші; полосувати різками; пороти на всі боки; пускати мазку з носа; пускати юшку з носа; розпускати руки; розтирати в порошок; святити лозиною; сікти на м'ясо; сікти на м'ясосічку; сікти на січку; смажити на вушкварки; соватися з кулаками; спускати сім шкур; ставити синяки; товкти на пшоно; частувати березовою кашею; частувати березовою кашею з дубовим салом; чесати кулаки; як шуляк налітати

Приповідки: "Я чув, що тебе цілу ніч били?" "Яка там ніч у Петрівку!?". "Одягай, бабо, кожуха, бо буду воловим батогом бити!" Бив циган маму, щоб жінка боялась. Бий верхнього, щоб аж нижній почув. Бий свій свого, щоб чужий духу боявся. Дай, Боже, вам побитись, а нам подивитись. Бито, щоб не лазив у чуже жито. Твої діти й мої діти били наших дітей. Чортзна-хто кума б'є, а мені не доведеться. Як кого б'ють, то й його зовуть. Не по чім і б'є, як не по голові! Подай держак від лопати свата привітати. Ходить, як овечка, а буцає, як баран

Звукове наслідування биття: бабах, бац, бебех, лусь, лясь, торох, трісь, тьоп, хвись, хльось, хльость, хряп, хрясь

(див. також синонімічні гнізда до слів вдарити і побити)

II

див. різати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бити — (завдавати ударів) розм. парити, шпарити, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, (чимсь гнучким) батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, (кулаком, палицею, чимось важким) бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити... Словник синонімів Полюги
  2. бити — би́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бити — (завдавати ударів кому-небудь) піднімати руку на кого; наминати боки кому, зневажл.; давати духопелів (тришия) кому, жарт., заст.; частувати кулаками кого, зневажл.; стригти по спині кого, жарт. Словник фразеологічних синонімів
  4. бити — Вдаряти, стукати, калатати, клепати, гатити, молотити, прати, разити, бехати, тарахкати, г. лупати; (наповал) убивати; (лупцювати) гріти, парити, духопелити, шмагати, гамселити, дубасити, лупити, лупцювати, кулачити, місити, маніжити, періщити, пороти... Словник синонімів Караванського
  5. бити — б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1》 неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2》 перех., кого. Завдавати ударів кому-небудь. || кого, по кому – чому, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бити — див. колошматити, колотити Словник чужослів Павло Штепа
  7. бити — БИ́ТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1. з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. Почув я в сінях важке ступання, якби дві довбні по підлозі били (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. бити — би́ти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. бити — Бив циган циганку за пісну стиранку, а бив її кулаком, бо не була з молоком. Нарікання невинного, що покараний, а не знає, за що. Бий верхнього, аби аж спідний почув. Бий дуже, хай тямлять. Бий — не витримає, свари — не розуміє. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. бити — син. валити в клуню, виписувати качелі, гасити, копати, пиздити, пиздячити, товариш. бути побитим: блювати позаторішньою паскою, отримати звізди. Словник жарґонної лексики української мови
  11. бити — Бути Словник застарілих та маловживаних слів
  12. бити — баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький). ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Фразеологічний словник української мови
  13. бити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  14. бити — Би́ти, б’ю, б’єш, б’є, б’ємо́, б’єте́, б’ють; бий, би́йте; б’ю́чи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. бити — БИ́ТИ, б’ю, б’єш; наказ, сп. бий; недок. 1. неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. За кілька хвилин було чути, як "она била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп’яно, витираючи його (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  16. бити — Бити, б'ю, б'єш гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Словник української мови Грінченка