різати

I

батувати, бити (птицю), викраювати, викроювати, вирізати, вирізблювати, вирізувати, відбатовувати, відкраювати, відрізати, відрізувати, відчикрижувати, дробити, забивати (свиней), застругувати, карбувати (робити нарізки), карнати, клинцювати, колоти (свиней), крамсати, краяти, кремсати, кроїти, кромсати, молосувати, надкраювати, надрізати, надрізувати, надтинати, накраювати, накремсувати, нарізати, нарізувати, настругувати, натинати, обкремсувати, обмакогонювати (низько стригти), обмакотирювати (т.с.), обрізати, обрізувати, обтинати, обчикрижувати, обчикувати, обчухрувати (гострим), перекраювати, перерізати, перерізувати, пересікати (чим), підрізати, підрізувати, підстригати, підстругувати, підчикрижувкти, покравати (різати на шматки), подрібнювати, потрошити, прорізати, прорізувати, різнути, різонути, різьбити, розбатовувати, розкраювати, розкремсувати, розкроювати, розполовинювати, розпотрошувати, розрізати, розрізувати, розсікати, розтинати, розчимисувати, сікти, смугувати (різати на смуги), стинати, стригти, стругати, урізати, урізувати, чикати чикрижити, чимисувати, шаткувати (капусту)

Фразеологічні синоніми: пускати під ніж; різати під корінь; різати по живому

II

див. грати

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різати — (чимсь гострим) краяти, тяти, (грубо) кремсати. Словник синонімів Полюги
  2. різати — Рі́зати, рі́жу, -жеш, -жуть; ріж, рі́жмо, рі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. різати — ріжу, ріжеш, недок. 1》 перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. різати — [р’ізатие] р'іжу, р'іжеиш; нак. р'іж, р'іжтеи Орфоепічний словник української мови
  5. різати — Зарізали без ножа. Докорами та гризотою укоротали життя. Мене і недорізався б. Дуже худий, що нема що різати, бо лише шкура та кости. На запічку не ріжуть січку. Докір лінивому, що спить, а не робить діла. Не ріж мене без ножа. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. що. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (П. Словник української мови у 20 томах
  7. різати — Тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) краяти, розрізувати, розтинати, жм. панахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати; ЖМ. Словник синонімів Караванського
  8. різати — різати 1. різати ◊ різати ба́лак → балак ◊ різати кобі́ту → кобіта 2. муз. фальшувати (під час співу)(ст): Але там між сопранами хтось немилосердно ріже!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. різати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  10. різати — (волосся) стригти, вистригати, вистригти, повистригати, достригати, достригти, подостригати, настригати, настригти, понастригати, обстригати, обстригти, пообстригати, підстригати, підстригти, попідстригати, постригти, постригти (вузол) розтинати... Словник чужослів Павло Штепа
  11. різати — рі́зати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  12. різати — Жу, -жеш, недок., комп. Записувати на пустий лазерний диск. NEC прикольно ріже диски і витривалий у використанні. Словник сучасного українського сленгу
  13. різати — без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні?... Фразеологічний словник української мови
  14. різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (Козл. Словник української мови в 11 томах
  15. різати — Різати, -жу, -жеш гл. 1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Ном. № 2753. Поли ріже, а плечі латає. Ном. № 1545. 2) Срѣзывать. Мак ріжу. Г. Барв. 354. 3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Словник української мови Грінченка