різати

Жу, -жеш, недок., комп. Записувати на пустий лазерний диск. NEC прикольно ріже диски і витривалий у використанні.

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різати — (чимсь гострим) краяти, тяти, (грубо) кремсати. Словник синонімів Полюги
  2. різати — рі́зати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. різати — Тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) краяти, розрізувати, розтинати, жм. панахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати; ЖМ. Словник синонімів Караванського
  4. різати — I батувати, бити (птицю), викраювати, викроювати, вирізати, вирізблювати, вирізувати, відбатовувати, відкраювати, відрізати, відрізувати, відчикрижувати, дробити, забивати (свиней), застругувати, карбувати (робити нарізки), карнати, клинцювати... Словник синонімів Вусика
  5. різати — [р’ізатие] р'іжу, р'іжеиш; нак. р'іж, р'іжтеи Орфоепічний словник української мови
  6. різати — ріжу, ріжеш, недок. 1》 перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. різати — (волосся) стригти, вистригати, вистригти, повистригати, достригати, достригти, подостригати, настригати, настригти, понастригати, обстригати, обстригти, пообстригати, підстригати, підстригти, попідстригати, постригти, постригти (вузол) розтинати... Словник чужослів Павло Штепа
  8. різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. що. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (П. Словник української мови у 20 томах
  9. різати — різати 1. різати ◊ різати ба́лак → балак ◊ різати кобі́ту → кобіта 2. муз. фальшувати (під час співу)(ст): Але там між сопранами хтось немилосердно ріже!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. різати — Зарізали без ножа. Докорами та гризотою укоротали життя. Мене і недорізався б. Дуже худий, що нема що різати, бо лише шкура та кости. На запічку не ріжуть січку. Докір лінивому, що спить, а не робить діла. Не ріж мене без ножа. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. різати — без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні?... Фразеологічний словник української мови
  12. різати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  13. різати — Рі́зати, рі́жу, -жеш, -жуть; ріж, рі́жмо, рі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (Козл. Словник української мови в 11 томах
  15. різати — Різати, -жу, -жеш гл. 1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Ном. № 2753. Поли ріже, а плечі латає. Ном. № 1545. 2) Срѣзывать. Мак ріжу. Г. Барв. 354. 3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Словник української мови Грінченка