1. Словник чужослів Павло Штепа

різати

(волосся) стригти, вистригати, вистригти, повистригати, достригати, достригти, подостригати, настригати, настригти, понастригати, обстригати, обстригти, пообстригати, підстригати, підстригти, попідстригати, постригти, постригти (вузол) розтинати, розтяти, розітнути, порозтинати, (галуззя) чухрати, зічухрувати, зічухрати, позічухрувати, обчухрувати, обчухрати, пообчухрувати, підчухрувати, підчухрати, попідчухрувати, (голову) стинати, стяти, зітнути, постинати, (дереворит) ритувати, виритовувати, виритувати, повиритовувати, зритовувати, зритувати, позритовувати, наритовувати, наритувати, понаритовувати, (дошки) пиляти, випилювати, випилити, повипилювати, відпилювати, відпилити, повідпилювати, напилювати, напиляти, понапилювати, перепилювати, перепиляти, поперепилювати, попилювати, попиляти, розпилювати, розпиляти, розпилити, порозпилювати, спилювати, спилити, поспилювати, упилювати, упилити, повпилювати, (землю) межувати, вимежовувати, вимежувати, повимежовувати, перемежовувати, перемежувати, поперемежовувати, помежовувати, помежувати, розмежовувати, розмежувати, порозмежовувати, умежовувати, умежувати, повмежовувати, (камнерит) різьбити, вирізьблювати, вирізьбити, повирізьблювати, нарізьблювати, нарізьбити, понарізьблювати, (капусту) шаткувати, зішатковувати, зішаткувати, позішатковувати, нашатковувати, нашаткувати, понашатковувати, пошатковувати, пошаткувати, (крила) обтинати, обтяти, пообтинати, підтинати, підтяти, попідтинати, (курку) різати, вирізувати, вирізати, повирізувати, дорізувати, дорізати, подорізувати, зарізувати, зарізати, позарізувати, порізувати, порізати, (кусник) батувати, відбатовувати, відбатувати, повідбатовувати, збатовувати, збатувати, позбатовувати, ньоатовувати, набатувати, понабатовувати, (кущі) тяти, витинати, витнути, повитинати, (линву) перетинати, перетяти, поперетнути, поперетинати, (ножем) чикати, чикнути, чиканути, зічикати, зічикнути, чикрижити, зічикрижувати, зічикрижити, позічикрижувати, обчикрижувати, почикрижувати, почикрижити, повчикрижувати, (очі) муляти, змулювати, змулити, позмулювати, намулювати, намулити, понамулювати, (пальці) відтинати, відітнути, відтяти, повідтинати, втинати, втяти, (пухлину) протинати, протнути, протяти, попротинати, (свиню) колоти, виколювати, виколоти, повиколювати, заколювати, заколоти, позаколювати, переколювати, переколоти, попереколювати, поколювати, поколоти, сколювати, сколоти, посколювати, (тканину) викраювати, викраїти, повикраювати, обкраювати, обкраяти, пообкраювати, прикраювати, прикраяти, поприкраювати, перекраяти, поперекраювати, (хліб) краяти, накраювати, накраяти, понакраювати, покраювати, покраяти, скраювати, скраяти, поскраювати, (худобу) бити .вбивати, вбити, повбивати, забивати, забити, позабивати, перебивати, перебити, поперебивати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різати — (чимсь гострим) краяти, тяти, (грубо) кремсати. Словник синонімів Полюги
  2. різати — рі́зати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. різати — Тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) краяти, розрізувати, розтинати, жм. панахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати; ЖМ. Словник синонімів Караванського
  4. різати — I батувати, бити (птицю), викраювати, викроювати, вирізати, вирізблювати, вирізувати, відбатовувати, відкраювати, відрізати, відрізувати, відчикрижувати, дробити, забивати (свиней), застругувати, карбувати (робити нарізки), карнати, клинцювати... Словник синонімів Вусика
  5. різати — [р’ізатие] р'іжу, р'іжеиш; нак. р'іж, р'іжтеи Орфоепічний словник української мови
  6. різати — ріжу, ріжеш, недок. 1》 перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. || Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. що. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (П. Словник української мови у 20 томах
  8. різати — різати 1. різати ◊ різати ба́лак → балак ◊ різати кобі́ту → кобіта 2. муз. фальшувати (під час співу)(ст): Але там між сопранами хтось немилосердно ріже!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. різати — Зарізали без ножа. Докорами та гризотою укоротали життя. Мене і недорізався б. Дуже худий, що нема що різати, бо лише шкура та кости. На запічку не ріжуть січку. Докір лінивому, що спить, а не робить діла. Не ріж мене без ножа. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. різати — Жу, -жеш, недок., комп. Записувати на пустий лазерний диск. NEC прикольно ріже диски і витривалий у використанні. Словник сучасного українського сленгу
  11. різати — без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні?... Фразеологічний словник української мови
  12. різати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
  13. різати — Рі́зати, рі́жу, -жеш, -жуть; ріж, рі́жмо, рі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (Козл. Словник української мови в 11 томах
  15. різати — Різати, -жу, -жеш гл. 1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Ном. № 2753. Поли ріже, а плечі латає. Ном. № 1545. 2) Срѣзывать. Мак ріжу. Г. Барв. 354. 3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Словник української мови Грінченка