різати
рі́зати
ріжу, ріжеш, недок.
1》 перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого.
|| Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим).
|| розм. Зрізувати, відрізати що-небудь, відокремлюючи від основи.
|| розм. Розмежовувати земельний масив на окремі ділянки.
|| перен. Проходячи, пролягаючи через що-небудь, розділяти, пересікати його.
Різати пуп (пупа) — приймати дитину під час пологів.
2》 перех. і без додатка. Ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю.
|| Знищувати, винищувати кого-небудь різнею.
|| розм. Наїжджаючи на кого-небудь, убивати (про трамвай, поїзд).
|| Забивати свійських тварин, птахів і т. ін. на м'ясо.
|| розм., рідко. Загризати (про дику, хижу тварину).
3》 перех., розм. Робити операцію кому-небудь.
|| Розрізати ножем, кинджалом тіло.
|| Анатомувати труп.
4》 неперех. Обробляти поверхню металу, дерева і т. ін. різальним інструментом, різцем. Різати по металу.
|| перех. Виготовляти що-небудь вирізуванням, різьбою.
5》 перех. Врізаючись, проникаючи у що-небудь, залишати на ньому сліди, борозни.
6》 перех. і без додатка. Врізатися в тіло, терти його, спричиняючи різкий біль.
|| безос.
7》 перех. Викликати різкий біль, болючі відчуття.
|| перен. Завдавати кому-небудь сильного душевного страждання, болю; мучити, терзати.
|| перех. і без додатка, перен. Неприємно діяти на органи чуттів своєю незвичною яскравістю, різкістю, негармонійним звучанням і т. ін.
|| безос. Різати око.
8》 перех., розм. Викликати в кого-небудь труднощі, змушувати опинитися в скрутному становищі.
9》 перех., спорт., розм. Бити по дотичній прямій, направляючи м'яч, кулю вбік, у косий політ.
10》 перех. і без додатка, перен., розм. Ставити кому-небудь незадовільну оцінку на іспитах.
11》 неперех. Діяти добре при використанні (про інструменти, пристрої, машини і т. ін.).
12》 перех. і без додатка, фам. Азартно, темпераментно, швидко робити, виконувати що-небудь.
|| неперех. Говорити або читати швидко, не зупиняючись.
|| неперех. Різко, інтенсивно дути (про вітер).
13》 перех. і без додатка, розм. Говорити без натяків, з грубою відвертістю. Різати правду в очі.
Значення в інших словниках
- різати — (чимсь гострим) краяти, тяти, (грубо) кремсати. Словник синонімів Полюги
- різати — рі́зати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- різати — Тяти, (коси) зрізувати, стинати, (по шматку) відрізувати, відтинати, (краї) обрізувати, обтинати; (чим) краяти, розрізувати, розтинати, жм. панахати, чикрижити; (людей) убивати, винищувати; ЖМ. Словник синонімів Караванського
- різати — I батувати, бити (птицю), викраювати, викроювати, вирізати, вирізблювати, вирізувати, відбатовувати, відкраювати, відрізати, відрізувати, відчикрижувати, дробити, забивати (свиней), застругувати, карбувати (робити нарізки), карнати, клинцювати... Словник синонімів Вусика
- різати — [р’ізатие] р'іжу, р'іжеиш; нак. р'іж, р'іжтеи Орфоепічний словник української мови
- різати — (волосся) стригти, вистригати, вистригти, повистригати, достригати, достригти, подостригати, настригати, настригти, понастригати, обстригати, обстригти, пообстригати, підстригати, підстригти, попідстригати, постригти, постригти (вузол) розтинати... Словник чужослів Павло Штепа
- різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. що. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (П. Словник української мови у 20 томах
- різати — різати 1. різати ◊ різати ба́лак → балак ◊ різати кобі́ту → кобіта 2. муз. фальшувати (під час співу)(ст): Але там між сопранами хтось немилосердно ріже!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- різати — Зарізали без ножа. Докорами та гризотою укоротали життя. Мене і недорізався б. Дуже худий, що нема що різати, бо лише шкура та кости. На запічку не ріжуть січку. Докір лінивому, що спить, а не робить діла. Не ріж мене без ножа. Приповідки або українсько-народня філософія
- різати — Жу, -жеш, недок., комп. Записувати на пустий лазерний диск. NEC прикольно ріже диски і витривалий у використанні. Словник сучасного українського сленгу
- різати — без ножа́ рі́зати кого і без додатка. Ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей. — Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа? (Ю. Мартович); — Ну, що тут у вас сьогодні?... Фразеологічний словник української мови
- різати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
- різати — Рі́зати, рі́жу, -жеш, -жуть; ріж, рі́жмо, рі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- різати — РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (Козл. Словник української мови в 11 томах
- різати — Різати, -жу, -жеш гл. 1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Ном. № 2753. Поли ріже, а плечі латає. Ном. № 1545. 2) Срѣзывать. Мак ріжу. Г. Барв. 354. 3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Словник української мови Грінченка