1. Словник української мови Грінченка

бити

Бити, б'ю, б'єш

гл.

1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Въ томъ то и бѣда, въ томъ то и дѣло. Ном. № 7367.

2) О лошадяхъ: лягать: Кобила б'є.

3) Вколачивать. Бити палі.

4) О водѣ, волнѣ и пр. Бить стремительно, литься, течь. Вода так і б'є. Ой не ходи коло води, буде хвиля бити. Мет. 70. Ніна била з рота. Стор. МПр. 19.

5) О часахъ, колоколѣ и пр. Звонить, бить. В усі дзвони б'ють. Грин. ІІІ. 275. У дзвони дзвонять, в гармати б'ють. О. 1862. II. 59.

6) Разбивать, бить. Бити вікна. На мою невісточку не настачишся горшків та мисок: так б'є, хоч що тиждня нові купуй. Харьк.

7) — на кого. Нападать, наступать на кого (во время войны). І хоче ворогом на тебе бити. К. ДН. 172. Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є. АД. І. 50.

8) О вѣтрѣ, метели: вѣять, нести. Б'є вітер на чистому. Новомоск. у. На Миколи перестало бити, за те ушкварив мороз. Мир. Пов. I. 113. Завірюха б'є. Грин. II. 97.

9) Корчить въ эпилепсіи. Бодай тебе било до землі, аби з ті дух вибило. (Проклятіе — пожеланіе смерти отъ эпилепсіи). Фр. Пр. 31.

10) олію бити. Выжимать постное масло.

11) бити третяка. Танцовать. Під дудку била третяка. Котл. Ен.

12) байдики бити. Ничего не дѣлать, бить баклуши. Ком. II. 17.

13) бити на забій. Бить на смерть. Б'є жінку на забій. Н. Вол. у.

14) поклони бити. Бить поклоны. Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став. Котл. Ен.

15) — вовну, повсті. Перебивать шерсть, дѣлать войлоки. ЗОЮР. І. 48. Сим. 197.

16) — телеґрам. Посылать телеграмму. Лохв. у.

17) — шила. Родъ игры у парней. О. 1861. XI. Св. 31.

18) — чолом. см. чоло.

19) бодай тя на сон било! Чтобъ ты не могъ заснуть. Фр. Пр. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бити — (завдавати ударів) розм. парити, шпарити, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, (чимсь гнучким) батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, (кулаком, палицею, чимось важким) бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити... Словник синонімів Полюги
  2. бити — би́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бити — (завдавати ударів кому-небудь) піднімати руку на кого; наминати боки кому, зневажл.; давати духопелів (тришия) кому, жарт., заст.; частувати кулаками кого, зневажл.; стригти по спині кого, жарт. Словник фразеологічних синонімів
  4. бити — Вдаряти, стукати, калатати, клепати, гатити, молотити, прати, разити, бехати, тарахкати, г. лупати; (наповал) убивати; (лупцювати) гріти, парити, духопелити, шмагати, гамселити, дубасити, лупити, лупцювати, кулачити, місити, маніжити, періщити, пороти... Словник синонімів Караванського
  5. бити — б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1》 неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2》 перех., кого. Завдавати ударів кому-небудь. || кого, по кому – чому, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бити — див. колошматити, колотити Словник чужослів Павло Штепа
  7. бити — БИ́ТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1. з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. Почув я в сінях важке ступання, якби дві довбні по підлозі били (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. бити — би́ти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. бити — Бив циган циганку за пісну стиранку, а бив її кулаком, бо не була з молоком. Нарікання невинного, що покараний, а не знає, за що. Бий верхнього, аби аж спідний почув. Бий дуже, хай тямлять. Бий — не витримає, свари — не розуміє. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. бити — син. валити в клуню, виписувати качелі, гасити, копати, пиздити, пиздячити, товариш. бути побитим: блювати позаторішньою паскою, отримати звізди. Словник жарґонної лексики української мови
  11. бити — Бути Словник застарілих та маловживаних слів
  12. бити — I вдарити, бабахати, бабахкати, байбарити, бамбурити, банити, батожити і батожити, батурити, бахати, бахкати, бичувати, боксувати, бузанити, буцати, буцкати, ватлати, витіпувати, вихрити, відшмагати, волочити (за чуба), вохрити, гамселити, гатити... Словник синонімів Вусика
  13. бити — баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький). ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Фразеологічний словник української мови
  14. бити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  15. бити — Би́ти, б’ю, б’єш, б’є, б’ємо́, б’єте́, б’ють; бий, би́йте; б’ю́чи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  16. бити — БИ́ТИ, б’ю, б’єш; наказ, сп. бий; недок. 1. неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. За кілька хвилин було чути, як "она била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп’яно, витираючи його (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах