бити

Бив циган циганку за пісну стиранку, а бив її кулаком, бо не була з молоком.

Нарікання невинного, що покараний, а не знає, за що.

Бий верхнього, аби аж спідний почув.

Бий дуже, хай тямлять.

Бий — не витримає, свари — не розуміє.

Про вередливу дитину, з якою не мож дати собі ради.

Бий, пане, а не страш.

Давно пани любили держати підданих у страсі і все грозили буками.

Бийте мене і січіть, лише за пліт не мечіть.

Просьба зловленого злодія, що б його не викидали за пліт, а йому того лише й треба. Метати—кидати.

Бити, купити.

За биття треба відповідати перед судом, що є коштовною реччю.

Б'ють, ще й плакати не дають.

За панщини били людей без причини, ще поскаржитись не вільно було.

Винного два рази не б'ють.

Старинний закон, не карати два рази за ту саму провину.

Вирізав прут, а самого ним б'ють.

Готовив комусь лихо і сам потерпів.

Від сварки до бійки лише один крок.

Значіння, як і сказано.

Дав у писок, як у халяву.

Ударив, аж відголос пішов.

Дай дурневі товкача, то він вікна поб'є.

Дурневі не давай нічого в руки, бо шкоди наробить.

Де б'ються — утікай, де їдять — там сідай.

Добра рада для боягузів.

Де два б'ються, там третій користає.

З незгоди двох людей, третій користає.

Де є бої, там є й герої.

На війні відважні борці добувають слави.

Дурного наб'ють, ще й висьміють.

Дурному все вийде на шкоду.

Жінка не бита, як хата не вкрита.

Хата невкрита не охоронить від дощу, а вередливу жінку лише карою приневолиш статкувати. Жиючи у злиднях, подружжя, одно одному докоряло за злидні, з чого сварка, а то й до бійки приходило.

За моє жито ще мене й бито.

За моє добро відплачуються невдякою.

За правду б'ють, а за брехню віри не дають.

За критику ненавидять, а за брехню недовіряють.

Збив на винне яблоко.

Дуже вибив. Винні яблока видушують на квас.

Збив на капусту.

Дуже вибив. Капусту утовкують, щоб сік вийшов на верх.

Ліпше переконувати словами як кулаками.

Наукою скоріш переконаєш.

Набили, як жиди Гамана.

Аман, по народности перс, був премієром міністрів у перського короля Ксерксесса. В 510 році перед Христом, плянував погром жидів у цілій перській монархії, щоб винищити усіх жидів. Його пляни знівечила жидівка Естера, жінка короля Ксерксесса, на якої просьбу, Амана видано в руки жидам, а ті познущавшися над ним доволі, повісили його. Свято Амана стало у жидів традиційним, який попереджає піст Естери. Перше переслідування жидів почалося в Египті около 3 500 літ тому.

Най б'є доки жиє, бо як умре, то бити не буде.

Говорила жінка, яка любила свого чоловіка, хоч і побивав її.

На те б'ють, аби боліло.

Щоб пам'ятав біль, і більше лиха не робив.

Нащо ж те бити, з ким треба жити.

Треба жити у згоді з близькими, щоб життя плило веселіш.

Не бий, за живого більше буде.

Упам'ятують чоловіка, який знущається над скотиною.

Небитий — не кричи, а битий — не мовчи.

Як тебе скривдили, то не даруй, а як ні, то будь тихо.

Не все той б'є, що в жменю плює.

Перед тяжкою працею, а також перед бійкою плюють у жмені.

Не за те бито, що ходила в жито, але за те, що вдома не ночувала.

Коли хто жалується, що покарано без причини, закриваючи причину.

Не цьвяхом у голову битий.

Його не здуриш, він має досвід.

Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень.

Так приговорюють у Цвітну Неділю, б'ючи когось вербо-лозою.

От маєш книш, тебе б'ють, а ти спиш.

Говорять такому, що недобачає, як його кривдять.

Пани б'ються, а на хлопові шкура тріщить.

Пани, як б'ються, чи сваряться, то свою злість зганяють на підданих.

Свій мені не милий, але при мені не бий.

Стара родинна солідарність не дозволити робити кривду своякові, хоч з ним не живе на добрій стопі.

Так били, що аж пити просив.

Так тяжко побили, що аж спрага пекла.

Так моїй жінці треба, хай мене б'ють.

Волить потерпіти, аби другому пошкодити.

Твої діти й мої діти били наших дітей.

Скаржилася жінка чоловікові. У них були діти з першого подружжя.

Утікайте непрошені, бо підете мотлошені.

Хто непрошений, хай забирається, бо наб'ють.

Хто б'є, той проб'є.

Той зробить шкоду, за яку буде відповідати.

Хто хоче пса вдарити, той бука знайде.

Хто хоче доконати свого, той найде спосіб.

Чи бити, чи вчити.

Про малу дитину, що мала ще, щоб учити або карати.

Я не йду там, де б'ють, але там, де їсти дають.

Хвалився своєю вдачею боягуз.

Бить та лаять є кому, а годувать — то нікому.

Пан вміє бити та сварити бідних, але не годувати їх.

Б’ють і плакати не дають.

Коли над кимось знущаються і навіть не можна поскаржитися.

За наше жито та нас ще й бито.

Ми зробили людям добро, а вони відплатили нам злом.

За що мої свині б’єш, коли в твоїм плоті діра.

Навіщо перекладаєш свою вину на іншого.

Іноді б’ють Хому за Яремину вину.

Часом невинний дістає за провину іншого.

Найлегше того бити, хто не борониться.

Говорять про того, хто не може оборонити себе.

Нас не били ляхи, а наші гріхи.

Довгий час Україна знаходилася під гнітом Польщі. Польські пани нещадно визискували український народ. Щоб позбутися цього лиха, українцям часто бракувало єдності і організованості.

Не за те вовка б’ють, що він сірий, а за те, що овечку з’їв.

Злодія карають не за те, що він має руки, а за те, що вкрав.

Не за те злодія б’ють, що вкрав, а за те, що дався зловити.

Іронічно про злодія, якого спіймали.

Плаче бита дитина, та не каже за що бита.

Дитина завинила, тому й не каже чому її набили.

Хома не без ума, не б’є жінки, а тещу.

З іронією про нерозумного чоловіка.

Як б’є, то б’є, а як п’є, то п’є.

Про забіяку і пияка.

Як б’єш — не спішись, кнут не втече.

Перед тим як бити, добре подумай за що б'єш.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бити — (завдавати ударів) розм. парити, шпарити, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, клепати, (чимсь гнучким) батожити, бичувати, кропити, шмагати, шкварити, (кулаком, палицею, чимось важким) бухати, товкти, підсип, гатити, гамселити... Словник синонімів Полюги
  2. бити — би́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бити — (завдавати ударів кому-небудь) піднімати руку на кого; наминати боки кому, зневажл.; давати духопелів (тришия) кому, жарт., заст.; частувати кулаками кого, зневажл.; стригти по спині кого, жарт. Словник фразеологічних синонімів
  4. бити — Вдаряти, стукати, калатати, клепати, гатити, молотити, прати, разити, бехати, тарахкати, г. лупати; (наповал) убивати; (лупцювати) гріти, парити, духопелити, шмагати, гамселити, дубасити, лупити, лупцювати, кулачити, місити, маніжити, періщити, пороти... Словник синонімів Караванського
  5. бити — б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1》 неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2》 перех., кого. Завдавати ударів кому-небудь. || кого, по кому – чому, перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бити — див. колошматити, колотити Словник чужослів Павло Штепа
  7. бити — БИ́ТИ, б'ю, б'єш; наказ. сп. бий; недок. 1. з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. Почув я в сінях важке ступання, якби дві довбні по підлозі били (Б. Словник української мови у 20 томах
  8. бити — би́ти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. бити — син. валити в клуню, виписувати качелі, гасити, копати, пиздити, пиздячити, товариш. бути побитим: блювати позаторішньою паскою, отримати звізди. Словник жарґонної лексики української мови
  10. бити — Бути Словник застарілих та маловживаних слів
  11. бити — I вдарити, бабахати, бабахкати, байбарити, бамбурити, банити, батожити і батожити, батурити, бахати, бахкати, бичувати, боксувати, бузанити, буцати, буцкати, ватлати, витіпувати, вихрити, відшмагати, волочити (за чуба), вохрити, гамселити, гатити... Словник синонімів Вусика
  12. бити — баглаї́ би́ти (годува́ти). Нічого не робити, ледарювати. От, баглаї б’є (М. Номис); Замість праці ти баглаї годував та завидував усім (М. Кропивницький). ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Фразеологічний словник української мови
  13. бити — БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил. Словник синонімів української мови
  14. бити — Би́ти, б’ю, б’єш, б’є, б’ємо́, б’єте́, б’ють; бий, би́йте; б’ю́чи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. бити — БИ́ТИ, б’ю, б’єш; наказ, сп. бий; недок. 1. неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось. За кілька хвилин було чути, як "она била по клавішах і тріпала стиркою по струнах фортеп’яно, витираючи його (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  16. бити — Бити, б'ю, б'єш гл. 1) Бить, наносить удары. Дурного і в церкві б'ють. посл. За що мене, мужу, б'єш, за якії вчинки? н. п. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є. Шевч. не по чім і б'є, як не по голові. Словник української мови Грінченка