вдарити

I

бацнути, бацьнути, бризнути (бризнув по зубах), брязути (т.с.), брьохнути (т.с.), буцнути, вмазати, врізати, гахнути, гехнути, гилонути, гильнути, двигнути, дзиґнути, дзизнути, довбнути, довбонути, дризнути, жахнути, загилити, затопити, зацідити, зацупити, зачілябити, з'їздити, креснути, кресонути, лиснути, лулуснути, лупонути, луснути, лусонути, ляснути, огріти, оперезати, оперіщити, смалнути, смалонути, стьобнути, стьобонути, талапнути, тарарахнути, тарахнути, торохнути, тріснути, туснути, тусонути, усмажити, усмалити, уперезати, уперіщити, упороти, ушкварити, ушмалити, ушпарити, хлиснути, хльоснути, хряпнути, хрьопнути, чварахнути, чеснути, чесонути, шарахнути, шваркнути, шелеснути, шмагнути, шмагонути, шморгнути, шморгонути, штурнути, штурхнути, штурхонути

Фразеологічні синоніми: відважити запотиличника; відважити зуботичину; відважити ляпаса; відважити потиличника; відважити стусана, дати бухана; дати запотиличника; дати копняка; дати ляпаса; дати ляща; дати мордаса; дати налисника; дати наляпасника; дати наморданця; дати намордника; дати під ребро; дати під сьоме ребро; дати по гамалику; дати по губах; дати по загривку; дати по зашийку; дати по зубах; дати по кирпі; дати по кумполу; дати поляпаса; дати по мармизі; дати помордаса; дати по морді; дати по писку; дати по пиці; дати по потилиці; дати потиличника; дати по сапетці; дати по соплях; дати по тикві; дати пуду; дати тусана; дати штовхана; дати штурхана; дати щигля (дит.); загилити в потилицю; заїхати по зубах; заїхати у вухо; затопити ляпаса; затопити в пику; засвітити свічку; зсукати хука; колупнути в карточку; мазнути по губах; мазнути по морді; мазнути по писку; мазнути по пиці; одважити києм; одважити киякою; оперезати бичем; оперезати кийком; перелічити зуби; полічити зуби

Див. також синонімічні гнізда до слів "бити", "побити"

II

див. бити

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдарити — вда́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вдарити — ВДА́РИТИ див. ударя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. вдарити — вда́рити : ◊ вда́рити в кімоно → кімоно Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вдарити — (аж) уда́рити об по́ли рука́ми. Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т. ін. у зв’язку з чим-небудь. — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар); Як .. Фразеологічний словник української мови
  5. вдарити — БИ́ТИ (особ. і безос. — з особливою силою діяти на органи чуття людини; про запах, світло, звук і т. ін. — проникати, долинати куди-небудь), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ШИБА́ТИ розм. — Док.: уда́рити (вда́рити), шибну́ти. Словник синонімів української мови
  6. вдарити — Вда́рити, вда́рю, -риш, -рять; вдар, вда́рмо, вда́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)