вдарити

Вда́рити, вда́рю, -риш, -рять; вдар, вда́рмо, вда́рте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдарити — вда́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вдарити — ВДА́РИТИ див. ударя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. вдарити — вда́рити : ◊ вда́рити в кімоно → кімоно Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вдарити — I бацнути, бацьнути, бризнути (бризнув по зубах), брязути (т.с.), брьохнути (т.с.), буцнути, вмазати, врізати, гахнути, гехнути, гилонути, гильнути, двигнути, дзиґнути, дзизнути, довбнути, довбонути, дризнути, жахнути, загилити, затопити, зацідити... Словник синонімів Вусика
  5. вдарити — (аж) уда́рити об по́ли рука́ми. Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т. ін. у зв’язку з чим-небудь. — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар); Як .. Фразеологічний словник української мови
  6. вдарити — БИ́ТИ (особ. і безос. — з особливою силою діяти на органи чуття людини; про запах, світло, звук і т. ін. — проникати, долинати куди-небудь), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ), ШИБА́ТИ розм. — Док.: уда́рити (вда́рити), шибну́ти. Словник синонімів української мови