1. Словник української мови у 20 томах

шкулити

ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого і без дод., діал.

Дошкуляти.

Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкулити — див. бити Словник синонімів Вусика
  2. шкулити — шку́лити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. шкулити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкулити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  5. шкулити — ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Янов., II, 1954, 211). Словник української мови в 11 томах
  6. шкулити — Шкулити, -лю, -лиш гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить? Словник української мови Грінченка