шкулити
ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти.
Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Янов., II, 1954, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкулити — див. бити Словник синонімів Вусика
- шкулити — ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., кого і без дод., діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- шкулити — шку́лити дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- шкулити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкулити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
- шкулити — Шкулити, -лю, -лиш гл. Донимать. А що ця лозина добре шкулить? Словник української мови Грінченка