шкулкий
ШКУЛКИ́Й, ШКУЛЬКИ́Й, а́, е́, діал. Дошкульний.
Я ж думала, да що нагайка не шпулька. Де ударить, то розсядеться й шкурка (Чуб., V, 1874, 595);
Неймовірна гіперболізація образів — шкульке місце здібного поета(Вітч., 3, 1964, 107);
Шкулкі слова; Шкулький вітер.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкулкий — див. хвисьский Словник синонімів Вусика
- шкулкий — ШКУЛКИ́Й, ШКУЛЬКИ́Й, а́, е́, діал. Дошкульний. Я ж думала, да що нагайка не шкулька. Де ударить, то розсядеться й шкурка (П. Чубинський); Неймовірна гіперболізація образів – шкульке місце здібного поета (із журн.); Шкулкі слова; Шкулький вітер. Словник української мови у 20 томах
- шкулкий — шкулки́й прикметник дошкульний діал. Орфографічний словник української мови
- шкулкий — шкулький, -а, -е, діал. Дошкульний. Шкулкі слова. Шкулький вітер. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкулкий — Шкулкий, шкулький, -а, -е 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце. Словник української мови Грінченка