шкільник

Шкільник, -ка

м. = школяр. Шух. 1. 32. Вх. Зн. 82.

Значення в інших словниках

1. шкільник — Помічник рабина в синагозі (школа — синагога) [IV] — учитель в єврейській школі, співак у ній, взагалі той, що помагав при обрядах [V]  Словник з творів Івана Франка
2. шкільник — ШКІЛЬНИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що школя́р.  Словник української мови у 20 томах