шкільник

ШКІЛЬНИ́К, а́, ч., розм.

Те саме, що школя́р.

Значення в інших словниках

1. шкільник — Помічник рабина в синагозі (школа — синагога) [IV] — учитель в єврейській школі, співак у ній, взагалі той, що помагав при обрядах [V]  Словник з творів Івана Франка
2. шкільник — Шкільник, -ка м. = школяр. Шух. 1. 32. Вх. Зн. 82.  Словник української мови Грінченка