шкільництво

ШКІЛЬНИ́ЦТВО, а, с.

Шкільна справа.

Замість того, щоб використати пільги Йосифа II в галузі шкільництва для піднесення освіти української людності, .. українські викладачі намагалися викладати незрозумілою церковною мовою (І. Франко);

Він педагог-фахівець із вищими студіями, його управительство в цій школі тільки для пізнання шкільництва, його жде інспектура і дальші аванси... (Уляна Кравченко);

Важливу роль відіграли українці у XVIII ст. у розвитку сербського шкільництва (з наук. літ.);

Вихованці Колегії та Академії стали організаторами освіти – шкільництва в нашій країні (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. шкільництво — шкільни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. шкільництво — -а, с. Шкільна справа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шкільництво — Шкільни́цтво, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. шкільництво — ШКІЛЬНИ́ЦТВО, а, с. Шкільна справа. Замість того, щоб використати пільги Йосифа II в галузі шкільництва для піднесення освіти української людності, ..українські викладачі намагалися викладати незрозумілою церковною мовою (Фр.  Словник української мови в 11 томах