шлия —
ШЛИЯ́, ї́, ж., розм. Те саме, що шлея́. [Людський відпоручник:] – .. Він [чоловік] придумав для вола ярмо, щоб не зчіпляти посторомки йому на роги, і для Коня хомут, щоб шнурі, ані шлиї не душили його в груди (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах