Словник української мови Грінченка

шлея

Шлея, шлеї

ж. Шлея. ум. шлейка.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шлея — (у шорах) наритники; шлейка; мн. ШЛЕЙКИ, сов. підтяжки; п! ЛЯМКА.  Словник синонімів Караванського
  2. шлея — Наритники, шорка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. шлея — ШЛЕЯ́, ї́, ж. Частина упряжі – широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней.  Словник української мови у 20 томах
  4. шлея — шлея́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  5. шлея — -ї, ж. 1》 Частина упряжі – широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив'язана до посторонків, у яку запрягають коней. 2》 Жовто-руда смуга на боках тіла росомахи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шлея — Шлея́, шлеї́, шлеє́ю; шле́ї, шлей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шлея — ШЛЕЯ́, ї́, ж. Частина упряжі — широка смуга, сплетена з мотузків або вирізана з ременю і прив’язана до посторонків, у яку запрягають коней.  Словник української мови в 11 томах