шлюбити

Шлю́бити, -блю, -биш

гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.

Значення в інших словниках

1. шлюбити — ШЛЮ́БИТИ, блю, биш, недок., кого. Те саме, що шлюбува́ти 2. Возьми [візьми] сітцю, котру вірну любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
2. шлюбити — -блю, -биш, недок., зах. Те саме, що шлюбувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови