шляма

Шляма, -ми

ж.

1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ.

2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.

Значення в інших словниках

1. шляма — ШЛЯ́МА¹, и, ж., діал. Місце на краєві дошки відколоте, а не відділене. ШЛЯ́МА², и, ж., діал., анат. У людини: ключиця.  Словник української мови у 20 томах
2. шляма — -и, ж., заст. 1》 Відколоте місце на кінці дошки. 2》 анат. Ключиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови