шляма

шля́ма

-и, ж., заст.

1》 Відколоте місце на кінці дошки.

2》 анат. Ключиця.

Значення в інших словниках

1. шляма — ШЛЯ́МА¹, и, ж., діал. Місце на краєві дошки відколоте, а не відділене. ШЛЯ́МА², и, ж., діал., анат. У людини: ключиця.  Словник української мови у 20 томах
2. шляма — Шляма, -ми ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.  Словник української мови Грінченка