шлямбур

шля́мбур

-а, ч.

Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.

Значення в інших словниках

1. шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.  Словник української мови у 20 томах
2. шлямбур — шля́мбур іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шлямбур — шля́мбур (нім. Schlagbohrer, від schlagen – бити і Bohrer – свердло) інструмент (сталева трубка з зазублинами на кінці), яким пробивають отвори в кам’яних або бетонних частинах споруд.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам’яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.  Словник української мови в 11 томах