шлямбур

ШЛЯ́МБУР, а, ч.

Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.

Коли на цегляній стіні треба повісити поличку для книг, вішалку для одягу або картину, то без такого інструмента, як шлямбур, вам не обійтися (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. шлямбур — шля́мбур іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. шлямбур — -а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шлямбур — шля́мбур (нім. Schlagbohrer, від schlagen – бити і Bohrer – свердло) інструмент (сталева трубка з зазублинами на кінці), яким пробивають отвори в кам’яних або бетонних частинах споруд.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам’яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.  Словник української мови в 11 томах