шлямбур

шля́мбур

-а, ч.

Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд. Словник української мови у 20 томах
  2. шлямбур — шля́мбур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шлямбур — шля́мбур (нім. Schlagbohrer, від schlagen – бити і Bohrer – свердло) інструмент (сталева трубка з зазублинами на кінці), яким пробивають отвори в кам’яних або бетонних частинах споруд. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам’яних, бетонних і т. ін. частинах споруд. Словник української мови в 11 томах