шлямбур
шля́мбур
(нім. Schlagbohrer, від schlagen – бити і Bohrer – свердло)
інструмент (сталева трубка з зазублинами на кінці), яким пробивають отвори в кам’яних або бетонних частинах споруд.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд. Словник української мови у 20 томах
- шлямбур — шля́мбур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шлямбур — -а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам'яних, бетонних і т. ін. частинах споруд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шлямбур — ШЛЯ́МБУР, а, ч. Інструмент перев. у вигляді сталевої трубки із зазублинами на кінці для пробивання отворів у кам’яних, бетонних і т. ін. частинах споруд. Словник української мови в 11 томах