шляховий —
ШЛЯХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до шлях 1. – Не можу... хрест важкий... не маю сили... – Нещасний простогнав і ліг лицем у порох шляховий (Леся Українка); На привалах деякі [солдати] валились прямо в грязь, деякі спинялись коло шляхових верб...
Словник української мови у 20 томах
шляховий —
шляхови́й прикметник
Орфографічний словник української мови
шляховий —
-а, -е. Прикм. до шлях 1). || Пов'язаний з будівництвом та обслуговуванням шляхів. || Признач. для шляху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шляховий —
ДОРО́ЖНІЙ (пов'язаний з дорогою, призначений для дороги, подорожі), ПОДОРО́ЖНІЙ, ШЛЯХОВИ́Й рідше. Що два, то не один. І в пригоді якій, в випадку дорожнім — мало що може трапитися в дорозі — завше є на що опертися (Г.
Словник синонімів української мови
шляховий —
ШЛЯХОВИ́Й, а, е. Прикм. до шлях 1. — Не можу… хрест важкий… не маю сили…— Нещасний простогнав і ліг лицем у порох шляховий (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах