шляхун

Шляхун, -на

м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. см. лук 3. Черниг. у.

Значення в інших словниках

1. шляхун — ШЛЯХУ́Н, а́, ч., діал. Дерев'яний гачок, яким смикають за струну лука шерстепрядильного станка.  Словник української мови у 20 томах