шляхун

ШЛЯХУ́Н, а́, ч., діал.

Дерев'яний гачок, яким смикають за струну лука шерстепрядильного станка.

Значення в інших словниках

1. шляхун — Шляхун, -на м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. см. лук 3. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка