шнир

Шнир, -ру

м. Въ выраженіи: до шниру.

1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491.

2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.

Значення в інших словниках

1. шнир — (-я) ч.; крим. Днювальний у бараці. Ця ничка не була функціональною — про неї знали в зоні всі — від "шниря" до "хазяїна" (О. Червінський, Ничка). БСРЖ, 698; СЖЗ, 116; ЯБМ, 2, 568.  Словник жарґонної лексики української мови