шпак

Шпак, -ка

м.

1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Ном. № 6566. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! Лебед. у. шпака удрати. Вздремнуть. Мнж. 171.

2) Названіе вола. Г. Барв. 245.

3) головка у винта. Кролев. у. ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали. н. п.

Значення в інших словниках

1. Шпак — Шпак прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. шпак — ШПАК, а́, ч. 1. Невеликий перелітний співучий птах родини шпакових з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. Он чорний шпак співа вгорі, Зозуля голосно кукука (Я. Щоголів); Шпак не від того, щоб, як спілі вишні.  Словник української мови у 20 томах
3. шпак — шпак: ◊ шпака́ заби́ти заснути, задрімати (перев. пополудні)(ст)||забити муху  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. шпак — -а, ч. 1》 Невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. 2》 перен. Темно-сірий кінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. Шпак — див. Шпак, Володимир Тимофійович  Філософський енциклопедичний словник
6. шпак — Шпак, -ка́; шпаки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шпак — ШПАК, а́, ч. 1. Невеликий перелітний співучий птах ряду горобиних з коротким хвостом, прямим дзьобом і великими крильми. Он чорний шпак співа вгорі. Зозуля голосно кукука (Щог., Поезії, 1958, 319); Шпак не від того, щоб, як спілі вишні.  Словник української мови в 11 томах