Словник української мови Грінченка

шпарка

Шпарка, -ки

ж. ум. отъ шпара.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпарка — Шпа́рка: — щілина [51]  Словник з творів Івана Франка
  2. шпарка — I шпара, шпарина, шпаринка, шпарочка, щілина, щілинка Фразеологічні синоніми: замкова шпарина (шпарка) II див. отвір; щілина  Словник синонімів Вусика
  3. шпарка — ШПА́РКА, и, ж. Зменш. до шпари́на. І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. шпарка — шпа́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  5. шпарка — -и, ж. Зменш. до шпарина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шпарка — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд.  Словник синонімів української мови
  7. шпарка — ШПА́РКА, и, ж. Зменш. до шпари́на. І справді, ледво [ледве] Вовк крізь шпарку пропхався до хліва, почула його Свиня та й як закричить! (Фр.  Словник української мови в 11 томах