шпигнути
Шпигну́ти, -гну́, -гне́ш
гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.
Словник української мови Грінченка