Словник української мови Грінченка

шпорих

Шпори́х, -ху

м. = шпориш. Там за річкою, там за бистрою, там шпорихи з травою. Чуб. V. 221.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпорих — -у, ч., діал. Спориш.  Великий тлумачний словник сучасної мови