шпортати

Шпортати, -таю, -єш

гл. Ковырять. Голкою потроху шпортаю. Екатер. у.

Значення в інших словниках

1. шпортати — (землю) копирсати; (рукою) шарудіти; (по кишенях) порпатися, шпортатися; (чим) колупати; (кого) штрикати.  Словник синонімів Караванського
2. шпортати — див. колоти  Словник синонімів Вусика
3. шпортати — ШПО́РТАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. що, чим, у чому, рідко по чому і без дод. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. Він своїм закованим костуром почав шпортати землю, відважив одну дернину, другу, вишпортав трохи глини (І.  Словник української мови у 20 томах
4. шпортати — шпо́ртати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
5. шпортати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати. || Перебирати, перекладати що-небудь, шукаючи щось. 2》 неперех., перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шпортати — КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯ розм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШТИРХА́ТИ діал., ШПИРА́ТИ діал. — Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти підсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́ти підсил.  Словник синонімів української мови
7. шпортати — ШПО́РТАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. перех., у чому, рідко по чому і без додатка. Розкопувати що-небудь, роблячи в чому-небудь заглибини; копирсати.  Словник української мови в 11 томах