шпортонути

Шпортонути, -ну, -неш

гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Лохв. у. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові. Мир. Пов. І. 122.

Значення в інших словниках

1. шпортонути — див. колоти  Словник синонімів Вусика
2. шпортонути — ШПОРТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що, чим і без дод., розм. Підсил. до шпортну́ти. В останню мить зненацька стрибнув [тур] убік, вихнув якось смішно головою І, видно, й сам не відаючи, що чинить, шпортонув Бутеня рогом в заднє ліве стегно (П.  Словник української мови у 20 томах
3. шпортонути — шпортону́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
4. шпортонути — -ну, -неш, док., однокр., перех., кого, що, розм. Підсил. до шпортнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпортонути — ШПОРТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех., кого, що, розм. Підсил. до шпортну́ти. В останню мить зненацька стрибнув [тур] убік, вихнув якось смішно головою І, видно, й сам не відаючи, що чинить, шпортонув Бутеня рогом в заднє ліве стегно (Загреб.  Словник української мови в 11 томах