Словник української мови Грінченка

шпуля

Шпуля, -лі

ж. Цѣвка, шпулька, катушка въ самопрялкѣ, — на нее наматываются при пряденіи нитки. Я вже шпулю напряла. Пирят. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпуля — ШПУ́ЛЯ, і, ж. Те саме, що шпу́лька. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. шпуля — шпу́ля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. шпуля — -і, ж. Те саме, що шпулька.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпуля — КОТУ́ШКА (порожнистий стрижень перев. з кружечками на кінцях для намотування ниток, стрічки тощо), КОТО́К, ЦІ́ВКА, ШПУ́ЛЬКА, ШПУ́ЛЯ (в швацьких, прядильних, ткацьких верстатах).  Словник синонімів української мови
  5. шпуля — ШПУ́ЛЯ, і, ж. Те саме, що шпу́лька. Ткалі швидко замінюють шпулі в човниках, спритно пускають у дію механізми (Веч. Київ, 27.1 1972, 2).  Словник української мови в 11 томах