Словник української мови Грінченка

шпуляр

Шпуляр, -ра

м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. шпуляр — Шпуля́р, -ля́ра, -рові; -ля́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)