шпунт —
ШПУНТ¹, а́, ч., спец. 1. Поздовжній виступ або паз для з'єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з'єднання, при якому виступ однієї частини входить у паз іншої.
Словник української мови у 20 томах
шпунт —
шпунт 1 іменник чоловічого роду виступ або паз шпунт 2 іменник чоловічого роду інструмент
Орфографічний словник української мови
шпунт —
шпу́нт: ◊ до шпу́нту геть, цілковито, зовсім (ср, ст): Я вичистила свої кишені, гаманець і пластикову картку до шпунту (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
шпунт —
I -а, ч., спец. 1》 Поздовжній виступ або паз для з'єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з'єднання, за якого виступ однієї частини входить у паз іншої. 2》 Те саме, що шпунтина. || збірн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шпунт —
(нім. Spund) 1. З’єднання конструктивних елементів (найчастіше дощок, щитів, паль), коли виступ одного елемента входить у відповідний йому паз другого елемента.
Словник іншомовних слів Мельничука
шпунт —
ШПУНТ¹, а, ч., спец. 1. Поздовжній виступ або паз для з’єднування одне з одним дощок, брусів, блоків і т. ін., а також таке з’єднання, при якому виступ однієї частини входить у паз іншої.
Словник української мови в 11 томах
шпунт —
Поздовжній виступ у дошці, брусу, палі, розрахований на те, щоб щільно входити у виїмку сусідньої дошки або іншого елемента.
Архітектура і монументальне мистецтво