штандара

Штандара, -ри

ж.

1) = штандарина. Ось попробуй який він (ціпок) важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра. Грин. III. 184.

2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята, зимой. Kolb. І. 59. Рудч. Ск. І. 9. Побачила баба, що вже до неї йдуть татари, розсипала пір'я по хаті, а сама з Юрком сховалась під штандари. Драг. 200.

3) мн. Лари на базарахъ. Крамує то сим, то тим на штандарах. Лебед. у.

4) Въ воловомъ возу (при возкѣ сноповъ для расширенія воза): надставка надъ полудрабками въ видѣ длиннаго шеста, лежащаго параллельно каждому полудрабку на двухъ (съ каждой стороны) подставкахъ (крижовницях). Чуб. VII. 403.

Значення в інших словниках

1. штандара — ШТАНДА́РА, и, ж., діал. 1. Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін. 2. тільки мн. штанда́ри, ів. Ніша під піччю. Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (А. Іщук); “Ні, мамо! – думає, плачучи, Настя.  Словник української мови у 20 томах
2. штандара — -и, ж., діал. 1》 Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін. 2》 тільки мн. штандари, -ів. Ніша під піччю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штандара — ШТАНДА́РА, и, ж., діал. 1. Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін. 2. тільки мн. штанда́ри, ів. Ніша під піччю. Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (Іщук, Вербівчани, 1961, 47); «Ні, мамо!...  Словник української мови в 11 томах