штандара

ШТАНДА́РА, и, ж., діал.

1. Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін.

2. тільки мн. штанда́ри, ів. Ніша під піччю.

Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (Іщук, Вербівчани, 1961, 47);

«Ні, мамо! — думав, плачучи, Настя.— Нічим ви не втримаєте мене вдома. Ні сваркою, ні кужелем». Не допомогло те, що сховала в скриню хустку, що чоботи були закинуті далеко під штандари (Речм., Весн. грози, 1961, 80).

Значення в інших словниках

1. штандара — ШТАНДА́РА, и, ж., діал. 1. Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін. 2. тільки мн. штанда́ри, ів. Ніша під піччю. Безтурботно сюрчав під штандарами цвіркун (А. Іщук); “Ні, мамо! – думає, плачучи, Настя.  Словник української мови у 20 томах
2. штандара — -и, ж., діал. 1》 Жердина, яка використовується для розширювання воза при перевезенні снопів, сіна і т. ін. 2》 тільки мн. штандари, -ів. Ніша під піччю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. штандара — Штандара, -ри ж. 1) = штандарина. Ось попробуй який він (ціпок) важкий! — Ого-го! мов наш рубель або штандара добра. Грин. III. 184. 2) мн. Мѣсто подь печью, гдѣ складываются дрова и помѣщаются цыплята, зимой. Kolb. І. 59. Рудч. Ск. І.  Словник української мови Грінченка