шугати

Шуга́ти, -га́ю, -єш

гл.

1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254.

2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол. у.

3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати.

4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.

Значення в інших словниках

1. шугати — Летіти кулею <�вітрові навздогін>; (вгору) пориватися, линути; (в небі) ЛІТАТИ, ширяти; линути; (- вітер) вирувати, (у вікна) вдиратися; (- чутки) ширитися; (сюди-туди) гасати; (убік) шарахати...  Словник синонімів Караванського
2. шугати — див. іти; підніматися  Словник синонімів Вусика
3. шугати — ШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане лісове птаство (І. Нечуй-Левицький); Над заплавом шуга чайка, кигиче (К. Гордієнко); Шугали над головою похмурі кажани (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. шугати — шуга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. шугати — Аю, -аєш, недок. Залякувати. Не шугай дитину.  Словник сучасного українського сленгу
6. шугати — -аю, -аєш, недок. 1》 Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. || Яскраво спалахувати (про блискавку). || перен. Швидко поширюватися, розноситися (про думки, чутки, звуки і т. ін.). || Швидко злітати вгору або стрімко опускатися вниз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. шугати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
8. шугати — ШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане лісове птаство (Н.-Лев., VII, 1966, 92); Над заплавом шуга чайка, кигиче (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах