шугати

шуга́ти

-аю, -аєш, недок.

1》 Літаючи, швидко пересуватися в повітрі.

|| Яскраво спалахувати (про блискавку).

|| перен. Швидко поширюватися, розноситися (про думки, чутки, звуки і т. ін.).

|| Швидко злітати вгору або стрімко опускатися вниз.

|| Падати, звалюватися, текти вниз з великою силою.

2》 Швидко пересуватися в різних напрямках, куди-небудь; носитися, шастати.

|| Кидатися куди-небудь або від чогось.

3》 Дути сильними поривами (перев. про вітер).

4》 Раптово, різко вириватися, підійматися вгору, з'являтися десь (про полум'я, світло і т. ін.).

|| перен. Раптово доноситися (про запах).

|| перен. Сильно пульсувати, приливати (про кров).

|| перен. Несподівано виникати, охоплювати кого-небудь (про почуття).

5》 Полохати пташок, птахів.

6》 розм. Совати, тикати.

|| у що, у чому. Рухаючись, провалюватися, з силою занурюватися в щось сипуче, рідке і т. ін.

7》 діал. Широко ступати.

8》 с. г. Очищати зерно від пилу.

Значення в інших словниках

1. шугати — Летіти кулею <�вітрові навздогін>; (вгору) пориватися, линути; (в небі) ЛІТАТИ, ширяти; линути; (- вітер) вирувати, (у вікна) вдиратися; (- чутки) ширитися; (сюди-туди) гасати; (убік) шарахати...  Словник синонімів Караванського
2. шугати — див. іти; підніматися  Словник синонімів Вусика
3. шугати — ШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане лісове птаство (І. Нечуй-Левицький); Над заплавом шуга чайка, кигиче (К. Гордієнко); Шугали над головою похмурі кажани (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. шугати — шуга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. шугати — Аю, -аєш, недок. Залякувати. Не шугай дитину.  Словник сучасного українського сленгу
6. шугати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови
7. шугати — ШУГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Літаючи, швидко пересуватися в повітрі. Над дібровою звідусіль вилося та шугало сполохане лісове птаство (Н.-Лев., VII, 1966, 92); Над заплавом шуга чайка, кигиче (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах
8. шугати — Шуга́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. 2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол.  Словник української мови Грінченка