щавій

Щавій, -вію

м. = щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.

Значення в інших словниках

1. щавій — див. щавель  Словник синонімів Вусика
2. щавій — ЩАВІ́Й, ію́, ч., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (П. Чубинський).  Словник української мови у 20 томах
3. щавій — щаві́й іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
4. щавій — -ю, ч., діал. Щавель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. щавій — ЩАВЕ́ЛЬ (трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових), КВАСЕ́ЦЬ рідше, КВАСО́К розм., ЩАВІ́Й діал. — Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є.  Словник синонімів української мови
6. щавій — ЩАВІ́Й, ію, ч., діал. Щавель. Змішався щавій з лободою, Оженився старий з молодою (Чуб., V, 1874, 576).  Словник української мови в 11 томах