щадити — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

щадити — (не завдавати шкоди комусь) ощаджувати, жаліти, милувати, (виявляти турботу) оберігати. Словник синонімів Полюги
щадити — Щадити. 1. Заощаджувати. Посилаю Тобі на марки пару грейцарів; дали б ми більше, та більше! годі — щадимо, аби скорше виплатити друкарки (Маковей, Листи, 551); Учитель старав ся приучувати своїх учеників до ощадности... Українська літературна мова на Буковині
щадити — Милувати, мати серце, мати Бога в серці <�в животі>; (сили) берегти, шкодувати; (гріш) економити, заощаджувати; (з ч. не) травмувати <н. самолюбство>. Словник синонімів Караванського
щадити — див. берегти Словник синонімів Вусика
щадити — [шчадитие] шчаджу, -диш, -диемо, -диете, нак. -ди, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
щадити — ЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., кого і без дод. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Xрапко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло? Коли воно на обиду другому, – гріх же і мені від Бога... Словник української мови у 20 томах
щадити — щади́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
щадити — щади́ти 1. берегти (перев. про почуття)(ст) 2. заощаджувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
щадити — -джу, -диш, недок., перех. і без додатка. 1》 Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. || перев. із запереч. част. не, перен. Виявляти непримиренність до яких-небудь хиб, учинків, вад кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
щадити — БЕРЕГТИ́ (дбайливо ставитися до кого-, чого-небудь), ОБЕРІГА́ТИ, УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ЖАЛІ́ТИ, ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ рідше, ЖА́ЛУВАТИ рідше, ЩАДИ́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
щадити — ЩАДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. і без додатка. 1. Не занапащати кого-небудь, не завдавати шкоди комусь; милувати. [Xрапко:] Оце взявся та й думаю: що ж, як воно неправедне діло?... Словник української мови в 11 томах